Сценарії шкільних і позашкільних заходів, сцени, театралізовані виступи Випускного вечора, Першого та Останнього дзвоника, Нового року, до Дня Закоханих, Восьмого Березня, КВН, агітбригад
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ОПОРНОГО ЗАКЛАДУ "Скороходівська ЗОШ" 5 - 9 КЛАСІВ 2020-21 н.р.
2021.Січень.15, 16:49
Загальні положення освітньої програми закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня 2020 -21 Н.Р.
Освітня програма закладу освіти - документ, що містить комплекс освітніх компонентів, спланованих та організованих закладом освіти для досягнення учнями визначених цією програмою очікуваних результатів навчання, який розробляється і затверджується відповідно до цього Закону; ст..1 п.9 Закон «Про освіту»
Освітня програма закладу загальної середньої освіти розроблена на виконання Закону України «Про освіту» , «Про повну загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня( наказ МОН №405 від 20.04.2018, Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»,затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464). Виконання вимог зазначених державним стандартів є обов’язковим для закладу загальної середньої освіти. Відповідно до статті 40 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», на виконання пункту 17 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та з запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», у закладі освіти затверджено протиепідемічні заходи на період карантину у зв'язку поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19), розробляється тимчасовий регламент діяльності навчального закладу на період карантину що затверджується рішенням педради. Керівник та медичний персонал закладу освіти, або відповідальна особа, яка пройшла відповідний інструктаж та призначена наказом керівника закладу, забезпечують: • щоденний контроль за виконанням заходів; • проведення роз'яснювальної роботи з персоналом та здобувачами освіти щодо індивідуальних заходів профілактики та реагування на виявлення симптомів коронавірусної хвороби (СОVID-19) серед персоналу або здобувачів освіти; • розробку алгоритмів дій на випадок надзвичайної ситуації, пов'язаною з реєстрацією випадків захворювання на коронавірусну хворобу (СОVID-19) серед здобувачів освіти та працівників закладу освіти; • недопущення до роботи персоналу, визначеного таким, який потребує самоізоляції відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я; • проведення інструктажу для працівників щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції (СОVID-19), дотримання правил респіраторної гігієни та протиепідемічних заходів. 3. Допуск до роботи персоналу закладів освіти здійснюється за умови використання засобів індивідуального захисту (респіратора, захисного щитка або маски, в тому числі виготовленої самостійно) після проведення термометрії безконтактним термометром.У разі виявлення співробітника з підвищеною температурою тіла понад 37,2 °C або із ознаками гострого респіраторного захворювання. такий співробітник не допускається до роботи з рекомендаціями звернутись за медичною допомогою до сімейного лікаря. При появі підвищеної температури тіла понад 37,2 °C або ознак гострого респіраторного захворювання вдома, співробітник повідомляє свого безпосереднього керівника та не виходить на роботу, одночасно звертаючись за медичною допомогою. 4. Усі працівники закладу забезпечуються засобами індивідуального захисту із розрахунку 1 захисна маска на 3 години роботи. Засоби індивідуального захисту мають бути в наявності із розрахунку на 5 робочих днів, у т.ч. на 1 робочу зміну - безпосередньо на робочому місці працівника. Після кожного зняття засобів індивідуального захисту та перед одяганням чистих засобів індивідуального захисту, працівник повинен ретельно вимити руки з милом або обробити антисептичним засобом. Доцільне проведення навчання працівників щодо одягання, використання, зняття засобів індивідуального захисту, їх утилізації, контроль за виконанням цих вимог; дотриманням працівниками правил особистої гігієни (рукомийники, мило рідке, паперові рушники (або електросушарки для рук), антисептичні засоби для обробки рук );обмеження проведення масових заходів (нарад, зборів ) в закритих приміщеннях (окрім заходів необхідних для забезпечення функціонування закладів освіти - проведення педагогічних рад, засідань ректоратів, конкурсних комісій,конференцій трудового колективу ); Вимоги щодо організації освітнього процесу Керівник закладу освіти розробляє маршрути руху здобувачів освіти (залучаються всі можливі входи в приміщення закладу) та складає графік, за яким відбувається допуск здобувачів освіти до закладу. Графік допуску формується таким чином, щоб запобігати утворенню скупчення учасників освітнього процесу. Забороняється допуск до закладу освіти батьків або супроводжуючих осіб, крім осіб, які супроводжують осіб з інвалідністю. Педагоги закладу освіти перед початком занять проводять опитування учасників освітнього процесу щодо їх самопочуття та наявності симптомів респіраторної хвороби.В разі виявлення ознак гострої респіраторної хвороби, за відсутності батьків, здобувачі освіти одягають маску, тимчасово повинні бути ізольовані в спеціально відведеному приміщенні закладу, інформуються батьки (інші законні представники) та приймається узгоджене рішення щодо направлення до закладу охорони здоров'я.Після вилучення особи з симптомами інфекційної хвороби в приміщенні, де перебувала така особа, проводиться провітрювання поза графіком та дезінфекція висококонтактних поверхонь. При організації освітнього процесу в карантинних умовах забезпечується: соціальне дистанціювання; мінімізація переміщення здобувачів освіти та комунікація між ними в межах закладу освіти; дотримання нормативів наповнюваності класів та інших вимог законодавства про освіту Вхід до приміщень закладу дозволяється при наявності захисної маски або респіратора. Захисні маски можуть не використовуватися під час проведення занять у навчальних приміщеннях. Під час пересування приміщеннями закладу освіти використання захисних масок є обов'язковим.
Якщо буде визначено , що регіон відносяться до «помаранчевого» рівня епідемічної небезпеки, педагогам в процесі викладання навчальної дисципліни рекомендовано використовувати захисні щитки.Багаторазовий захисний щиток використовується та дезінфікується відповідно до інструкції виробника. На всіх входах до закладу організовуються місця для обробки рук антисептичними засобами. Місця для обробки рук позначаються яскравим вказівником про правила та необхідність дезінфекції рук (банер, наклейка). Забезпечити пересування здобувачів освіти між навчальними кабінетами мінімізованим, зокрема, шляхом проведення занять впродовж дня для одного і того ж класу в одному кабінеті. У розкладі занять передбачається можливість визначення різного часу початку та закінчення занять (перерв) для різних класів . За можливості організувати проведення занять з окремих предметів на відкритому повітрі. Після кожного навчального заняття проводиться провітрювання впродовж не менше 10 хвилин
В освітній програмі визначено 1. Загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором , зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальну плану; 2. Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальної програми, пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» . 3. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти; 4. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою. Структура 2020 - 2021 навчального року: Відповідно до статті 10. Освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день. Закону України «Про загальну середню освіту» Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами), тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом загальної середньої освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою та можуть коригуватися протягом 2020 – 21 навчального року
2020 -2021 навчальний рік розпочинається 1 вересня у День знань і закінчується не пізніше 1 липня . Навчальні заняття організовуються за семестровою системою :
І семестр : 01.09.2020 - 25.12.2020 1 чверть 01.09.20- 23.10.20 ІІ чверть 02.11.20 -30.12.20 ІІ семестр : 11.01.2021 - 28.05.2021 ІІІ чверть 11.01.21 - 26.03.21 ІУ чверть 05.04.21 - 31.05.21 Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули : осінні - 24.10.2020 – 01.11.2020 зимові - 25.12.2020 - 10.01.2021 весняні - 27.03.2020 – 04.04.2019 Режим роботи у 2020-2021 навчальному році в 5-11 класах передбачено п'ятиденний робочий тиждень. Режим роботи школи регламентується розкладом навчальних занять, відповідно до вимог ДсанПіН 5.5.2.008-01. Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» у 5-11 класах триває 45 хвилин.
На початку 2020-2021 навчального року, задля забезпечення якісного виконання освітніх програм в умовах очного та/або дистанційного навчання, організовано повторенню вивченого матеріалу за минулий рік, запровадити «коригую че навчання». Для цього проводяться діагностичні роботи (усні співбесіди) опитування в 5-11-х класах з основних навчальних предметів з метою визначеннярівня засвоєння матеріалу учнями за попередній рік (здебільшого, за період до карантину). Слід зазначити, що оцінки за такі діагностичні роботи не бажано виставляти до класного журналу, адже вони є орієнтиром для визначення рівня залишкових знань і вмінь. Відповідно до результатів, спланувати роботу (колективну або індивідуальну) щодо актуалізації окремих тем, систематизації знань та умінь, практичного їх закріплення тощо. Тривалість періоду такогонавчання кожен вчитель визначає самостійно: попередньо планує з урахуванням досвіду організації дистанційного навчання в минулому році, вносить певні корективи до плану після проведення діагностичних робіт. Навчальні екскурсії та практика у 5-8, класах проводяться згідно рішення педагогічної ради школи. З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов за погодженням з відповідними місцевими органами управління освітою можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул, зміна термінів проведення осінніх, зимових та весняних канікул ( з урахуванням температурних показників та з метою економного використання теплоносіїв ) Навчальні екскурсії та навчальна практика учнів організовуються відповідно до інструктивно – методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 № 1/9 – 61 Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. В освітній програмі загальний обсяг навчального навантаження визначається у навчальному плані, очікувані результати навчання здобувачів освіти окреслюються у навчальних програмах предметів/інтегрованих курсів
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладу загальної середньої освіти складає 5845годин / навчальний рік для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік , для 6-х класів – 1155годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172.5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207 годин/навчальний рік, для 9-х класів 1260 години/навчальний рік. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту : Мови і літератури Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології Здоров’я і фізична культура через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову. У навчальному плані освітньої програми закладу освіти конкретизованорозподіл годин інваріантного та варіативного складників.Використання годин варіативного складника навчальних планів спрямовано на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантного складника,упровадження курсу за вибором «Фінансова грамотність», а саме : математики 5-6класів по 0.5 годин ,алгебри у 8 – х класах по 0.5 годин, 9А -1година, 9Б -0.5 годин ; української мови у8-х класах по 1 годині; біології у 6-х, 7-х, 9 – х класах по 1 годині, 8 – х по 0.5 годин; хімії у 7-х класах по 0.5годин; географії у 6 –х, 8 – х, 9 – х класах по 0.5 годин; трудового навчання у 7-х та 9Б класі по 0.5 годин; образотворчого мистецтво у 5 – х класах по 1 годині,6 – х класах по 0.5 годин; інформатики у 5 – х класах по 1 годині , розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно Запроваджено вивчення курсу за вибором 5-9 класах «Фінансова грамотність»: у 5А,5Б («Родинні фінанси»), 6А,6Б («Фінансово-грамотний споживач»), 7А,7Б(«Фінансова культура»)–по 1 годині; у 8А,8Б («Прикладні фінанси»), 9А,9Б («Економіка і фінанси»)- по 0,5 годин , Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через використання в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь . З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план закладу освіти містить усі предмети інваріантної складової. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення. Для недопущення перевантаження учнів враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволити враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах. Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016) клас може ділитися на групи під час вивчення української та іноземної мов за умови більше 27 учнів у класі, під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі та згідно рішення педагогічної ради школи (Протокол № 1 від …) запроваджено поділ класів на групи при вивченні інформатики 5А (23 учні),5Б (24 учні), 6А (24 учні),6Б (22 учні),7А (24 учнів), 7Б (25 учнів), 8А (20 учнів), 9А,(20 учнів),9Б (17 учнів). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Очікувані результати навчання здобувачів освіти 5 -9класів. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які будуть реалізовуються вчителями у рамках кожної освітньої галузі,а результати навчання сприяють формуванню ключових компетентностей учнів. № з/п Ключові компетентності Компоненти 1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем 2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. 3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації 4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу 5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів 6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії 7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) 8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту 9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва 10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються засобами усіх предметів у 5 – 9 класах: Українська мова Українська література Іноземна мова Зарубіжна література Історія України Всесвітня історія Інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України». Основи правознавства Музичне мистецтво Образотворче мистецтво Мистецтво Математика Алгебра Геометрія Природознавство Біологія Географія Фізика Хімія Трудове навчання Інформатика Фізична культура. Основи здоров’я.
Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних змістових ліній як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; що доцільно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними змістовими лініями в закладі освіти реалізується насамперед через:організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізна лінія Коротка характеристика Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. Здоров'я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності.
Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно - діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Оцінювання результатів навчання учнів у опорному закладі загальної середньої освіти здійснювати за документами: - Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17); - Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 №2 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08.05.2019 N° 621), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369; - Інструкція з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496. При виставленні т е м а т и чн о ї оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьомупроведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня(учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення,складність змісту тощо.
Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставлення річної оцінки мають враховуватися:динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо.
Відповідно до чинних нормативних актів і семестрова і річна оцінки можуть підлягати коригуванню.
Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496. Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08травня 2019 року № 621), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30липня 2015 р. за № 924/27369, річне оцінювання може коригуватись
Вимоги до осіб, які розпочинають здобуття базової середньої освіти.
Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року розпочинають здобуття базової середньої освіти у 2020 - 2021 навчальному році. Перелік освітніх галузей відповідно освітньої програми укладеної на 2020 – 21 н.р.: Мови і літератури Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметів
розкривається у відповідних навчальних програмах. На основі навчальної програми предмета/інтегрованого курсу вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель має самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в підручнику.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.
Запроваджуються інші форми організації освітнього процесу в опорному закладі: екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки.
Концепція природничих наук та математики спрямована на модернізацію STEM-освіти, її широкомасштабне впровадження на всіх складниках та рівнях освіти, встановлення партнерства з роботодавцями і науковими установами та їхнє залучення до розвитку природничо-математичної освіти, тому доцільно вчителям природничих дисциплін скоригувати свої навчальні плани із змістом зазначеного документа, оскільки розвиток STEM-освіти може бути забезпечений на,базовому та профільному рівнях.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття під час вивчення предметів природничого циклу. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності.
Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності.
Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму . Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуми також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Організовувати дистанційне навчання за допомогою:поєднання онлайн-занять через Zoom, Skype, Instagram, Google, Hangouts; заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою; використання безкоштовних вебсерверів та платформ,
Надзвичайно важливим є чітка система організації навчання в школі з самостійним опрацюванням матеріалу (розклад, критерії оцінювання,узгодження кількості контрольних робіт (не більше 3 на тиждень), врахування вікових особливостей щодо виконання домашніх завдань). Домашні завдання мають бути посильними для самостійного виконання дітьми (мати чіткі поради та інструкції) Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Актуальною формою навчання є також розміщення записів відеоуроків різних навчальних предметів, презентацій, відео конференцій, інформування учнів та батьків про освітні ресурси, що сприятиме кращому засвоєнню знань учнів із різними рівнями підготовки. Важливо, щоб в учнів були чіткі інструкції до завдань, які необхідно виконати, та був вільний доступ до навчальних матеріалів.Якщо вчитель чітко спланує роботу, визначиться як буде проводити дистанційне навчання, які цифрові сервіси буде використовувати,підготує/використовуватиме якісні навчальні матеріали та організує зворотній зв'язок з учнями, то таке навчання забезпечить необхідну якість освітніх послуг.
Під час вибору на початку навчального року навчально-методичного комплексу для вивчення предмета передбачити можливості використання засобів та інструментарію дистанційного навчання в умовах очного навчання. Важливим є формування у здобувачів освіти уміння вчитися з використанням ІТ, а в учителів - уміння забезпечувати цей процес має стати пріоритетним освітнім завданням закладів освіти у 2020/2021 навчальному
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Навчальний план опорного закладу загальної середньої освіти з навчанням українською мовою для 5 -9 класів
Основні галузі Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах 23 24 24 22 24 25 20 15 20 17 5А 5Б 6А 6Б 7А 7Б 8А 8Б 9А 9Б Мови і літератури Укр.мова 3,5 3,5 3,5 3,5 2,5 2,5 2 2 2 2 Укр.література 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 Іноземна мова (англ.) 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 Зарубіжна література 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 Суспільствознавство Історія України 1 1 1 1 1,5 1,5 1,5 1,5 Всесвітня історія Інтегрований курс«Всесвітня історія.Історія України - - - 2 - 2 1
Всього годин 5 – 9 класи 334 + 14годин поділ на групи =348
Перелік навчальних програм для учнів опорного закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня (затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)
№ п/п Назва навчальної програми 1. Українська мова 2. Українська література 3. Біологія 4. Всесвітня історія 5. Географія 6. Зарубіжна література 7. Інформатика 8. Історія України 9. Математика 10. Образотворче мистецтво 11. Мистецтво 12. Музичне мистецтво 13. Основи здоров’я 14. Природознавство 15. Трудове навчання 16. Фізика 17. Фізична культура 18. Хімія 19. Іноземні мови 20. Курс за вибором « ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ»
