Складне й відповідальне завдання стоїть перед школою – створити та реалізувати модель успішного,  компетентного та конкурентноздатного  випускника школи.

      Компетентнісний підхід в організації навчально – виховного процесу є одним із важливих напрямів розвитку освітніх   процесів, формування особистості.

     Життя ставить вимоги до випускника школи  ХХІ століття , який повинен :

• швидко діяти та приймати рішення в нестандартних  умовах;
• навчатися протягом усього життя, самостійно             здобувати необхідну суму знань,  формувати досвід;

·         працювати з сучасними інформаційними технологіями, системами, різними джерелами  інформації, бути комунікабельним не тільки в межах своєї держави.

     У науковій літературі поняття ‘’компетентність’’ аналізується як структурна одиниця життєвих компетентностей, які об’єднують похідні,  ситуативні, комунікативні, інформаційні, економічні, інтелектуальні, соціальні.

         Учителю потрібно володіти величезним талантом любові до людини, безмежною      любов’ю до своєї   праці і перш за все до дітей, щоб на довгі роки  зберегти бадьорість духу, ясність розуму,  свіжість вражень, сприятливість почуттів -   без цих якостей праця педагога перетвориться   в муку.  

 Формування життєвих компетентностей:

соціальних,

комунікативних,

інформаційних,

полікультурних,

 картознавчих.

    Міжнародна комісія Ради Європи розглядає поняття компетентності як загальні базові уміння. Європейські науковці визначають поняття  «компетентність» як здатність успішно задовольняти індивідуальні та соціальні потреби, а їх внутрішня структура розкриває взаємозалежність між ними.

Схема  №1. Внутрішня структура компетентностей.

Вітчизняна наука використовує термін «компетентність» і «компетенція».

За визначенням О.Пометун, компетентнісний підхід – це спрямованість освітнього процесу  на формування й розвиток ключових компетентностей, серед яких:

 – соціальні, що характеризують  навколишню соціальну діяльність;

-мотиваційні – визначають  внутрішні інтереси   особистості;

 -функціональні показують рівень наукового сприйняття світу.

     А. Хуторянський визначає  структуру компетентностей у загальній ієрархії:

 ключові, загальнопредметні , предметні.

            Знання він аналізує як елемент, необхідний у структурі компетентностей, які повинні відповідати певним вимогам: науковості, глибині, міцності, систематичності, різнобічності та орієнтовані на розуміння, самостійне, активне, творче сприйняття  та творчу діяльність. 

Науковці та практики відзначають, що формування компетентної особистості, здатної до саморозвиту, самовдосконалення найбільш повно реалізується у процесі розвитку творчої діяльності учня.

Серед основних характеристик творчої компетентності виділяються:

швидкість – кількість ідей ,що виникають за певний проміжок часу;

гнучкість – здатність швидко та   без особливих зусиль зосередити діяльність             на кількох напрямах, уміло трансформувати інформацію, досліджувати;

оригінальність – уміння      генерувати ідеї,  визначати оптимальні рішення;

     Значимість теми компетентнісного підходу в курсі географічної освіти обумовлена рядом інноваційних напрямів.

По – перше, система географічних знань створює фундаментальну базу для практичної діяльності особистості за різними напрямками.

По – друге, існує реальна можливість формування ключових компетентностей, уміння використовувати можливості навколишнього середовища та суспільства. По – третє, даний підхід забезпечує відповідну структуру інтеграції знань - від інформації до прогнозування різних сторін діяльності особистості та суспільства.

По – четверте, процес навчання має чітко виражений дослідницький характер, орієнтований на особистість, що постійно навчається, самовдосконалюється.

Дидактичні основи реалізації компетентнісного навчання.

 Компетентнісний підхід, інноваційні  технології – це процес творчої інтеграції знань, ідей, переоцінки та перебудови понять, інформації в курсі природничих наук, коли створюються та реалізуються моделі навчання. Дослідницькі, інтелектуальні та інформаційні технології об’єднані в єдиній освітній системі.

       Навчальний процес вибудовую так, щоб учні    змогли послідовно підходити до розуміння базових компетентностей. В основі  їх діяльності      уміння навчатися,   мислити, переносити знання  у контекст нових ідей,  нових ситуацій, нового досвіду.

   У вивченні географії значимим вважаю такий підхід, що сприяє розвитку критичного аналізу, формує власну думку щодо подальшого розмірковування над усвідомленням висновків, передбачень, прогнозувань результатів, пошуку істини. Урок, як основна форма навчального процесу, орієнтований на формування компетентностей.

Досвід преконує, що релізація компетентностей здійснюється у процесі творчої діяльності,  співпраці, співтворчості, співробітництві  вчителя та учнів і приносить успіх. У цьому плані запроваджую  розроблений алгоритм.

Схема №4. Алгоритм дій  з упровадження компетентнісно орієнтованого підходу до навчання.

Ключові компетентності та їх формування.

     У    системі базових компетентностей  значиме місце мають соціальні компетентності. Враховуючи вимоги сьогодення, навчаю дітей не просто мислити, а критично, осмисленно вести пошук істини. Серед різноманітних  засобів  навчання особливу увагу приділяю роботі із схемами – моделями різної модифікації:

-          вивчення особливостей понять, явищ , процесів;

-          встановлення взаємозв'язків між об’єктами дослідження;

-          здійснення класифікації об’єктів;проведення узагальнення навчального матеріалу;

-          реалізація теоретичних методів дослідження на основі порівняння та зіставлення.

     Головним у даному виді діяльності є використання учнями текстової, картографічної інформації у нестандартних умовах, переведення її у знакову, символічну систему. Вважаю доцільним запровадження наступності, структурного ускладення вивченого матеріалу в схемах – моделях та тезаурус – схемах.    Практикую на уроках створення та аналіз проблемних ситуацій, що підвищують не тільки пізнавальний інтерес,  але й активізують творчий пошук  школярів.

8 клас.Тема уроку. Рельєф України. Загальна будова поверхні .

 Проблема:

Чому на території Західної України знаходяться гори, а на території східної частини країни розміщені низовини?

  Працюють дві групи, які аналізують картографічний матеріал,  текст підручника,  ведуть зіставлення та порівнюють не тільки форми поверхні, але й досліджують умови їх утворення,  формування   тектонічної будови.

 Другий підхід до розв’язання проблеми.    

      Визначити значимість сучасних наукових досліджень щодо формування поверхні на рівні науковця, практика, пересічного громадянина країни та учня.

     У процесі дослідження діти роблять висновок про те, настільки важливо на сучасному етапі розвитку Землі знати та розуміти тектонічні процеси, причини природних катастроф їх вплив на умови життя населення.

      На шляху  аналізу проблеми використовую  пошуковий метод, який об’єднує проблемні та  творчі завдання. Важливість його в тому, що спосіб розв’язання проблеми учням не відомий і вони співпрацюють на рівні учень – учень та вчитель – учень.

 8 клас. Тема уроку. Тектонічна будова територіі України.

Проблема. Чому складна й різноманітна тектонічна будова території країни?

         Для її вирішення запроваджую систему запитань по Блуму:  відтворення інформації , аналіз, дослідження зв’язків, встановлення логічної структури та      творче вирішення проблеми.

        У  плані формування соціальних компетентностей використовую  дослідницький метод – МЕТОД НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ .  

8 клас . Тема уроку. Геологічна будова території України.

          Як відомо, протягом геологічного літочислення спостерігалися значні зміни природніх умов. Завдання – дослідження , яке пропоную  провести учням самостійно,- порівняння природніх умов території України протягом геологічного літочислення та визначення причин відмінностей.

Перше над чим працюють учні – це аналізують різні джерела географічних знань(текст підручника, таблиці,  тематичні карти).

Друге – виділяють особливості природи кожної епохи.

Третє – аналізують причини змін природи .

Четверте – встановлюють закономірності   між зміною кліматичних умов на суходолі і морях, виділяють наявність тектонічних процесів.

П’яте – визначають чинники, що обумовили відмінності природніх умов різних регіонів.

Шосте –роблять  висновок по проблемі дослідження.

        Серед шляхів формування   соціальних компетентностей чільне місце посідають екскурсії в природу,  які організовую для учнів 5 -8 класів.

  Чому даний вид діяльності результативний ?

        У ході спостереження – дослідження учні мають можливість, перш за все, бачити природні комплекси та їх компоненти, встановлювати  взаємозв’язки між ними, слідкувати за змінами, що відбуваються під дією зовнішніх сил.

8 клас . Тема уроку. Геоморфологічна будова України.

     У співпраці з учнями, під час проведення рольової гри «Засідання вченої ради», аналізуємо  матеріали польових досліджень   з різних точок зору:

кліматолога, гідролога, еколога, геолога.